Шестирічна дитина стрімко зростає фізично і стикається з багатьма викликами з психологічної точки зору. Шість років — це неспокійний, проте неймовірний період життя.
Шестирічний вік є особливим. Зріст дитини в цей час можна порівняти зі швидким ростом під час підліткового періоду. Починається зміна молочних зубів на постійні, руки й ноги інтенсивно ростуть у довжину, а дитина іноді може поводитися дуже неспокійно.
Дитина в цей період може часто спотикатися об власні ноги. Шестирічній дитині часто потрібні вправи на розтягнення, і вона полюбляє малювати чи займатися іншими справами, лежачи на підлозі. Дитина часто спирається на стіл, гойдається на стільці або хитається вперед-назад.
Дивовижно та дивно
Багато дорослих дивуються поведінці шестирічних дітей. Дитина може за столом виглядати більш неспокійною, ніж раніше, і, наприклад, може розливати молоко, навіть якщо раніше цього не ставалося.
Її руки швидко ростуть, а рухи стають схожими на рухи дорослих. Однак дитині все ще бракує дрібної моторики. Тому їй може бути складно застібати ґудзики та виконувати інші подібні завдання. Це засмучує дитину, і вона може відчувати, що не справляється.
Дорослі можуть зробити багато для того, щоб дитина не втрачала мотивацію. Найважливішим є те, щоб дорослі не дратувалися, а залишалися спокійними. Ви можете підтримати дитину словами: «Я розумію, що тобі прикро через те, що ти пролив молоко. Це трапляється не лише з тобою, інші діти також це роблять під час дорослішання. Але ти неодмінно зможеш прибрати за собою. Хочеш, я принесу ганчірку?»
Одночасно і доросла, і маленька
Шестирічна дитина намагається бути самостійною. Вона розривається між бажанням відчувати себе дорослою, робити все сама та потребою в турботі та підтримці. Якщо п’ятирічні діти прагнуть робити все правильно та бути схожими на дорослих, шестирічні не завжди дотримуються цього підходу.
Зазвичай радісна дитина може раптово стати похмурою й дратівливою, а у впевненої в собі та стабільної дитини виникне гострий напад невпевненості та тривоги.
Шестирічна дитина стикається з переходом від дитячого садка до школи, і це супроводжується значним стрибком у розвитку самостійності. Під час таких перехідних періодів діти часто відчувають невпевненість.
Емоційні коливання є типовими для цього періоду. Зазвичай радісна дитина може раптово стати похмурою й дратівливою, а у впевненої в собі та стабільної дитини виникне гострий напад невпевненості та тривоги. Деякі діти стають сором’язливими й більш замкнутими, але більшість будуть впертими, як у віці двох-трьох років.
Якщо щось йде не так, як дитина хоче, це може викликати сильний спалах гніву. Причини можуть здатися незначними, наприклад, дитина не може знайти те, що шукає, або «правильні» шкарпетки виявилися мокрими перед виходом з дому. Реакція дітей на дорослих зазвичай буде словесною, наприклад: «Ти, насправді, дурна!» або «Ти завжди несправедлива до мене!»
Ця смішна шестирічна дитина
В цьому віці мова дітей дедалі більше нагадує мову дорослих. Шестирічні діти можуть використовувати трохи жорсткий словесний гумор, гратися зі словами та використовувати їх у нових контекстах.
Вживання лайливих та жартівливих слів та віршів часто отримає новий пік популярності. Дитина свідомо перекручує мову, знаючи, як вона повинна звучати. Наприклад, шестирічна Еліна, хихикаючи, запитала жінку в чоботах для верхової їзди, чи це вона собі придбала нові підкови.
Шестирічна дитина допитлива. Вона швидко вчиться всього, чого може навчитися та що її цікавить. Багато дітей цього віку швидше за дорослих опановують нові ігри. Більшість прагне бути першими й найкращими, а також вони завжди хочуть вигравати!
Читайте також: Як реагувати на почуття дитини
Прагнення до незалежності
Шестирічна дитина зазвичай невпевнена у своїх соціальних стосунках і знаходиться на стадії соціального експериментування, яка поступово переросте в більш зрілу поведінку. Вона поступово починає звертати увагу на почуття інших — як позитивні, так і негативні.
Дитина часто в цей період цікавиться питаннями життя та смерті, особливо останнім, адже вона починає розуміти, що смерть є незворотною й торкнеться кожного.
Стрімкий одночасний розвиток у всіх сферах спричиняє невпевненість дитини і випробовує терпіння її батьків.
Прагнення дитини до незалежності може призводити до того, що вона поводитиметься зверхньо та трохи зарозуміло щодо дорослих. Нерідко дитина може здаватися всезнайкою. Наприклад, вона може сказати: «Я знаю це краще за тебе!». Якщо дорослі реагуватимуть на це негативною критикою, дитина часто відповідатиме роздратуванням. Жорстка критика призводить до конфліктів.
Ці зміни в поведінці дитини можуть бути важкими, розчаровуючи насамперед саму шестирічну дитину, а також її батьків та інших дорослих. Стрімкий одночасний розвиток у всіх сферах спричиняє невпевненість дитини і випробовує терпіння її батьків.
Кілька порад вам, дорослим:
• Створіть для дитини середовище, в якому дорослі розуміють, через що проходить дитина, і висловлюйте це. Наприклад: «Я розумію, що ти сердишся, але не можна бити ногами свого молодшого братика. Йому боляче». Це допоможе дитині організувати думки, почуття та дії.
• Будьте обережні, не починайте боротьбу з дитиною за владу, особливо коли шестирічна дитина дуже емоційна. У цьому стані дитині складно сприймати вказівки та інформацію. Намагайтеся бути спокійними та твердими, не втрачаючи самовладання. Якщо у вас багато конфліктів через боротьбу за владу, важко мати хороші стосунки з дитиною, і непокора не мине.
• Чіткі кордони забезпечують передбачуваність і відчуття безпеки. Ретельно продумайте, на яких правилах ви будете наполягати, а які не настільки важливі. Розкажіть і поясніть дитині свої правила. Давайте дитині чіткі вказівки та готуйте її до того, що відбуватиметься. Якщо ви кажете: «За десять хвилин ти маєш закінчити гру, тому що ми будемо їсти», краще нагадати про це ще раз за п’ять хвилин, сказавши: «Залишилося зовсім трохи часу, вечеря майже готова».
• Хваліть дитину, коли вона діє так, як вам хочеться. Дякуйте дитині за співпрацю! Перед сном було б гарно поговорити про те, які ситуації протягом дня були гарними. Позитивний зворотній зв’язок сприяє, серед іншого, навчанню, хорошій самооцінці та добрим відносинам. Важливо це підтримувати, оскільки багато шестирічних дітей дуже самокритичні.
І пам’ятайте: За впевненістю шестирічної дитини ховається потреба в значній підтримці, любові та гуморі на шляху до формування самостійної особистості.